Аккорды для укулеле
Авто
© Подбор аккордов:
» Заказал(а): Andrei Zorin
± Темп (BPM): ♩ = 89 ударов в минуту
Вступление: F#m | F+ | A | A5- } 2 раза F#m Вона носила квіти в волоссі, F+ І ними грався він і ще вітер. A Здавалося, давно вже дорослі, A5- Але кохали щиро, мов діти. Відчинені серця, щирі очі, Таких не так багато є в світі. Лилися сльози щастя щоночі, Обіцянки на завжди любити. Будиночок на розі двох вулиць, Паркан плющем осіннім завитий. Здавалося, дощі схаменулись, Здавалося, завжди буде літо. Лише один дзвінок телефону, І варто тільки їм захотіти, Повіяло теплом з-за кордону, А отже, неодмінно летіти… Припев: F#m F#m7 D#m75- D C#7 F#m Не обіцяй назавжди, не обіцяй навічно, F#m7 D#m75- Де твоє, моє завтра? D C#7 У скронях вітер свище. F#m F#m7 D#m75- D C#7 F#m Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба. F#m7 D#m75- Залежить час найближчий, D C#7 F#m Та не завжди від тебе. І раптом все змінилось навколо: Проблеми, ціни, сни, сподівання. Роз’їхалися як діти в школу: Що першим було, стало останнім. Їй у Варшавській спальні райони, Йому Москву бетоном залити. Але кохання у таксофонах Приречене не довго прожити. Куди ведуть строкаті дороги? Чому ви заблукали у світі? Вас сотні, тисячі, вас мільйони В Ізраїлі, Канаді, на Кріті. Є спогади про те, як було все. Надія є на те, як все буде. Нас доля стрімко течію несе, Бо ми є не титани – ми люди… Припев: Не обіцяй назавжди, не обіцяй навічно, Де твоє, моє завтра? У скронях вітер свище. Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба. Залежить час найближчий, Та не завжди від тебе. Проигрыш: F#m | F#m7 | D#m75- | D C#7 F#m F#m7 D#m75- Залежить час найближчий, D C#7 F#m Та не завжди від тебе. Проигрыш: F#m | F#m7 D#m75- | D C#7 } 4 раза Не обіцяй кохати завжди, не обіцяй навічно, Де твоє, моє завтра? У скронях вітер свище. Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба. Залежить час найближчий, Та не завжди від тебе. Не обіцяй назавжди, не обіцяй навічно, Де твоє, моє завтра? У скронях вітер свище. Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба. Залежить час найближчий, Та не завжди від тебе. Вона носила квіти в волоссі, І ними грався він і ще вітер. Здавалося, давно вже дорослі, Але кохали щиро, мов діти.