Аккорды для укулеле
Авто
© Подбор аккордов:
» Заказал(а): Andrei Zorin
± Темп (BPM): ♩ = 89 ударов в минуту
Вступление: D#m | D | F# | F# } 2 раза D#m Вона носила квіти в волоссі, D І ними грався він і ще вітер. F# Здавалося, давно вже дорослі, Але кохали щиро, мов діти. Відчинені серця, щирі очі, Таких не так багато є в світі. Лилися сльози щастя щоночі, Обіцянки на завжди любити. Будиночок на розі двох вулиць, Паркан плющем осіннім завитий. Здавалося, дощі схаменулись, Здавалося, завжди буде літо. Лише один дзвінок телефону, І варто тільки їм захотіти, Повіяло теплом з-за кордону, А отже, неодмінно летіти… Припев: D#m D#m7 D#m H Bb7 D#m Не обіцяй назавжди, не обіцяй навічно, D#m7 D#m Де твоє, моє завтра? H Bb7 У скронях вітер свище. D#m D#m7 D#m H Bb7 D#m Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба. D#m7 D#m Залежить час найближчий, H Bb7 D#m Та не завжди від тебе. І раптом все змінилось навколо: Проблеми, ціни, сни, сподівання. Роз’їхалися як діти в школу: Що першим було, стало останнім. Їй у Варшавській спальні райони, Йому Москву бетоном залити. Але кохання у таксофонах Приречене не довго прожити. Куди ведуть строкаті дороги? Чому ви заблукали у світі? Вас сотні, тисячі, вас мільйони В Ізраїлі, Канаді, на Кріті. Є спогади про те, як було все. Надія є на те, як все буде. Нас доля стрімко течію несе, Бо ми є не титани – ми люди… Припев: Не обіцяй назавжди, не обіцяй навічно, Де твоє, моє завтра? У скронях вітер свище. Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба. Залежить час найближчий, Та не завжди від тебе. Проигрыш: D#m | D#m7 | D#m | H Bb7 D#m D#m7 D#m Залежить час найближчий, H Bb7 D#m Та не завжди від тебе. Проигрыш: D#m | D#m7 D#m | H Bb7 } 4 раза Не обіцяй кохати завжди, не обіцяй навічно, Де твоє, моє завтра? У скронях вітер свище. Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба. Залежить час найближчий, Та не завжди від тебе. Не обіцяй назавжди, не обіцяй навічно, Де твоє, моє завтра? У скронях вітер свище. Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба. Залежить час найближчий, Та не завжди від тебе. Вона носила квіти в волоссі, І ними грався він і ще вітер. Здавалося, давно вже дорослі, Але кохали щиро, мов діти.