Аккорды для гитары
Авто
© Подбор аккордов:
» Заказал(а): Andrei Zorin
± Темп (BPM): ♩ = 89 ударов в минуту
Вступление: Fm | E+ | G#/D# | G#5-/D } 2 раза Fm Вона носила квіти в волоссі, E+ І ними грався він і ще вітер. G#/D# Здавалося, давно вже дорослі, G#5-/D Але кохали щиро, мов діти. Відчинені серця, щирі очі, Таких не так багато є в світі. Лилися сльози щастя щоночі, Обіцянки на завжди любити. Будиночок на розі двох вулиць, Паркан плющем осіннім завитий. Здавалося, дощі схаменулись, Здавалося, завжди буде літо. Лише один дзвінок телефону, І варто тільки їм захотіти, Повіяло теплом з-за кордону, А отже, неодмінно летіти… Припев: Fm Fm7/D# Dm75- C# C7 Fm Не обіцяй назавжди, не обіцяй навічно, Fm7/D# Dm75- Де твоє, моє завтра? C# C7 У скронях вітер свище. Fm Fm7/D# Dm75- C# C7 Fm Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба. Fm7/D# Dm75- Залежить час найближчий, C# C7 Fm Та не завжди від тебе. І раптом все змінилось навколо: Проблеми, ціни, сни, сподівання. Роз’їхалися як діти в школу: Що першим було, стало останнім. Їй у Варшавській спальні райони, Йому Москву бетоном залити. Але кохання у таксофонах Приречене не довго прожити. Куди ведуть строкаті дороги? Чому ви заблукали у світі? Вас сотні, тисячі, вас мільйони В Ізраїлі, Канаді, на Кріті. Є спогади про те, як було все. Надія є на те, як все буде. Нас доля стрімко течію несе, Бо ми є не титани – ми люди… Припев: Не обіцяй назавжди, не обіцяй навічно, Де твоє, моє завтра? У скронях вітер свище. Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба. Залежить час найближчий, Та не завжди від тебе. Проигрыш: Fm | Fm7/D# | Dm75- | C# C7 Fm Fm7/D# Dm75- Залежить час найближчий, C# C7 Fm Та не завжди від тебе. Проигрыш: Fm | Fm7/D# Dm75- | C# C7 } 4 раза Не обіцяй кохати завжди, не обіцяй навічно, Де твоє, моє завтра? У скронях вітер свище. Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба. Залежить час найближчий, Та не завжди від тебе. Не обіцяй назавжди, не обіцяй навічно, Де твоє, моє завтра? У скронях вітер свище. Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба. Залежить час найближчий, Та не завжди від тебе. Вона носила квіти в волоссі, І ними грався він і ще вітер. Здавалося, давно вже дорослі, Але кохали щиро, мов діти.